|
|
Головна » 2009 » Лютий » 25 » Постава - показник здоров'я дітей
20:54 Постава - показник здоров'я дітей |
Сьогодні в Україні вісім з десяти дітей мають порушення постави. Сколіоз є надзвичайно поширеною патологією.
Статистика свідчить, що 70% дітей шкільного віку мають перший ступінь сколіозу. Слід зазначити, що ця патологія притаманна не лише школярам. Останнім часом сколіоз значно помолодшав - його діагностують навіть серед відвідувачів дитсадків.
На жаль, батьки не приділяють сколіозу належної уваги саме через його поширеність. А це не припустимо з огляду на можливі наслідки нелікування цієї патології.
Щоразу частіше у дітей зі сколіозом спостерігають ранні ознаки остеохондрозу, які виявляються больовим (найчастіше корінцевим) синдромом і навіть ранніми грижами диска. Окрім того, наукові дослідження показали, що для дітей зі сколіозом дуже характерні вегетативні кризи: на початкових стадіях - вагоінсулярні, а за деформації 3-4 ступеня - симпатоадреналові. Біль у серці, серцебиття і навіть екстрасистолії, на які часто скаржаться діти, мають у цьому разі вертеброгенну природу. Сколіоз може провокувати також вісцеральні розлади, а за умови локалізації у поперековому відділі - у дівчаток часто спостерігають розлади менструального циклу.
Хотілося б застерегти батьків: не нехтуйте першими симптомами сколіозу у дітей. Те, що такі симптоми виявляють ледь не у кожного , не лише не виправдовує бездіяльність, а й прирікає дитину на пожиттєвий дискомфорт і хвороби. Сколіозом прийнято називати хронічне прогресуюче захворювання хребта, що характеризується дугоподібним викривленням у фронтальній площині і скручуванням (торсія) хребців навколо вертикальної осі. Внаслідок цього може розвиватися реберне вип'ячування, а потім - реберний горб. Якщо у положенні лежачи викривлення зникає (і це підтверджено рентгенівськими знімками), говорять про сколіотичну поставу. Сколіоз супроводжується різними порушеннями розташування і функціонування внутрішніх органів, насамперед серцево - судинної і дихальної систем.
Сколіоз може бути вродженим (внаслідок аномалії розвитку хребців) і набутий. Патологічні зміни в хребті формуються внаслідок комплексу причин, куди в першу чергу слід віднести порушення росту та розвитку хребців, вроджені клиновидні хребці, наявність додаткового ребра, довготривале асиметричне положення тіла (внаслідок вкорочення однієї кінцівки, сидіти боком до столу, зігнувшись, з опущеним одним плечем, носити тягарі в одній руці, стояти з опорою на одну ногу), хронічні захворювання периферичної нервової системи і хребта, зниження опірності організму в період інтенсивного розвитку організму. Провідна роль у виникненні і розвитку сколіозу належить гіподинамії, яка призводить до м'язової гіпотрофії і ослаблення суглобово-зв'язкового апарату.
Критичними віковими періодами для розвитку сколіотичної хвороби у дівчаток с 8-12 років, у хлопчиків 6-12 років. На жаль, першу ступінь сколіозу часто залишають непоміченою і до лікаря звертаються вже із сколіозом 2 ступеня. Різке погіршення може настати особливо у дівчаток в період статевої зрілості (11-13 років).
Ознаками сколіозу очевидними навіть для неспеціаліста с : голова опущена; плечі зведені вперед; спина згорблена, живіт вигнутий вперед; асиметрія надпліч, кутів лопаток; трикутник талії (простір між ліктьовим суглобом вільно опущеної руки і талії) менший з однієї сторони; перекіс таза (плоскоскошений таз); остисті відгалуження хребта відхилені від перпендикулярної лінії; стопи - розпластані.
Однак такі ж ознаки має й сколіотична постава.
Клінічними ж ознаками сколіозу є початкові ознаки формування реберного горба і наявність м'язових валиків. Залежно від важкості захворювання виділяють 4 ступеня сколіозів. Критерієм їх поділу є форма дуги сколіозу і кут відхилення її від вертикальної осі, ступінь скручування хребців. Відповідно до місця утворення первинної дуги поділяють сколіози на грудні, попереково-грудні та поперекові, а за напрямком - лівосторонні і правосторонні.
При сколіозі першого ступеня кут відхилення первинної дуги становить близько 10 градусів. Хребет нагадує літеру С . Вольове напруження м'язів і розвантаження в горизонтальному положенні зменшують ці прояви.
Сколіоз другого ступеня характеризується появою додаткової компенсаторної дуги, в результаті чого хребет набуває форми латинської літери Б. Кут викривлення дуги доходить до 30 градусів. Виявляється скручування хребців, реберне випирання і м'язовий валик. Це супроводжується порушенням розташування внутрішніх органів та їх функцій.
Сколіоз третього ступеня характеризується наявністю не лише двох дуг. Кут відхилення основної дуги 30-50 градусів. Виявляється значне скручування хребців, деформація грудної клітки і утворення реберного горба, зміна кута нахилу таза. Це викликає подальше порушення розташування внутрішніх органів та їх функцій, подразнення корінців спинного мозку і появу симптомів радикуліту.
Сколіоз четвертого ступеня спотворює тулуб внаслідок важкої деформації грудної клітки і хребта. Спостерігається кіфосколіоз. Кут відхилення хребта від вертикальної осі 50-60 градусів. Виявляються значні порушення функцій органів грудної клітки і нервової системи.
Близько 50% сколіозів не прогресують і залишаються сколіозами першого ступеня; 40% повільно прогресують; 10% всіх сколіозів швидко прогресують, через 2-3 роки сколіоз досягає вже третього ступеня розвитку з формуванням реберного горба. Особливо небезпечний для прогресування сколіозу пубертатний період розвитку дитини, під час якого відбувається швидкий ріст скелета. З його початком перебіг сколіозу різко погіршується. При відсутності лікування швидкість прогресування хвороби збільшується в 4-5 разів, тому в цей період необхідно проводити контроль росту дитини. З закінченням росту хребта, як правило, припиняється прогресування сколіозу.
Лікування сколіозу - процес складний і тривалий, і спрямований передусім на те, щоб попередити подальше прогресування сколіозу. Якщо на перших стадіях сколіозу приділяти цьому достатньо уваги, щоденно підтримуючи «м'язову боєздатність», функції хребта можна зберегти до похилого віку.
Лікування сколіозу може бути як оперативним (3-4 ступень хвороби), так і консервативним (1-2 ступінь сколіозу). Консервативне лікування має на меті стабілізувати процес, у кращому разі - сприяти регресу хвороби (зменшення ступеня).
Комплексне консервативне лікування сколіозу включає: методи і засоби фізичної реабілітації (ЛФК, лікувальну гімнастику, лікувальний масаж, фізіотерапію), кінезотерапію за методикою Євмінова із застосуванням профілактора Євмінова, методи ортопедичної корекції (корсети), щадний руховий режим, який забезпечує дозоване навантаження на хребет.
Методи консервативного лікування цієї патології - безболісні і дієві, і можуть запобігти не лише ускладненням, а й корекції відповідного ступеня деформації.
На кінець хотілося б, щоб батьки і діти пам'ятали : для того, щоб бути здоровим, слід напружено трудитися над собою, здобуваючи щоденно хоча б невеликі успіхи. Адже жодна велика перемога неможлива, якщо їй не передують маленькі досягнення.
Оксана Голуб, Реабілітолог Центру "Сіліцея".
|
|
Категорія: Вертеобрологія |
Переглядів: 2966 |
Додав: admin
| Рейтинг: 5.0/1 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
| Статистика |
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
|
